Запити молоді тільки про те: “Ким мені бути?”

Типові запити, але з різними рівнями готовності та особистісними особливостями

В консультаційній практиці часто можемо чути схожий запит серед молоді щодо пошуку майбутньої професії. Але в реальності - це завжди унікальна історія, досвід, страхи, нерозуміння та невпевненість, знецінення, ступоріння на якомусь етапі свого подальшого професійного життя. Консультанту при цьому варто бути адаптивним та вміти почути й розгледіти додаткові запити, мотиваційну готовність, враховуючи особистісні особливості кожної людини.
Розглянемо більш детально.

За основними типами самого запиту:
“Куди вступити?”

Це більш технічний запит, тому доцільно фокусуватися на освітніх програмах, можливих умовах вступу, розгляді навчальних закладів тощо. В цьому ключі дослідження інтересів та сильних сторін клієнта підсилять дослідження. Мені подобається вправа “3 варіанти”, коли складається:

1. “професія серця” - та, яка подобається;
2. “професія розуму” - та, що може принести перспективи;
3. “професія запасного варіанту” - та, яка може бути про запас.
Такого роду вправа може знімати страхи вступу, вибору, дати більше можливостей в арсеналі та більше впевненості з майбутнім вступом.
 

“Хто я?”

Такі запити стосуються більш глибинних тем, де фокус уваги має бути на самопізнанні, сильних сторонах, здібностях та цінностях людини. Часто чуємо, як клієнт хоче розібратися, чи має він особисті сильні сторони; що його мотивує; що справді цікавить, у яких сферах діяльності може реалізуватися тощо. 

“Як заробити більше грошей вже зараз?”

Такий запит більш прагматичний - людина хоче бачити результат негайно. Тут варто зосереджуватись на варіантах підробітку, фрілансі, розвитку конкретних hard skills (репетиторство, SMM тощо). Ми бачимо, що межі традиційного пошуку “стабільної роботи” трансформуються, адже багато підлітків прагнуть знайти баланс між власними вміннями, бажаннями та фінансовою незалежністю.
Питання на кшталт “Як заробити гроші зараз ?” чи “Як розвинути навичку, що приноситиме бажаний дохід?” можуть багато чого прояснити та допомогти молодій людині.

“Яка сфера найбільш затребувана?”, “Які професії будуть популярні через 5-10 років?”

В таких запитах багато цікавості до майбутнього ринку праці та трендів. Тому корисно буде розглянути разом аналіз ринку праці, різних видів стажувань та освітніх програм, щоб допомогти побачити більш цілісну картину професій та бути затребуваним в майбутньому.

За рівнем мотиваційної готовності:

“Чистий аркуш”

У запитах часто звучить як: “Не знаю, що хочу”,“Мене нічого не цікавить”
У цій частині для фахівців це є сигналом до того, щоб стимулювати певну провокацію на розширення кругозору. Але ні в якому разі не варто відразу питати про професії, а краще говорити про сам стиль життя, якого хоче людина.
Інструмент: класичний “Антивибір” або “Антиціль”.
Можна запропонувати скласти перелік того, чим точно не хоче займатися. Таким чином, це відразу відсіє все зайве і розширить простір для дослідження “свого вибору”.

“Мультипотенціал”

У запитах часто можемо чути також і про те, що людину цікавить усе і відразу. Відчуття, що за все береться, за все хапається, всього дуже багато. 
У цьому випадку завжди потрібна пріоритезація. Варто розставити пріоритети, спробувати допомогти структурувати інформацію, допомогти знайти професії на перетині.
Інструмент: Матриця Ейзенхауера для хобі.

Матриця складається з 4 квадрантів:
1) важливе і термінове;
2) важливе, але не термінове;
3) термінове, але не важливе;
4) неважливе і не термінове.

Для цього варто записати всі хобі та регулярні заняття, пов’язані з ними. Потім оцінити кожне хобі за критеріями важливості (стимул особистісного розвитку, задоволення) і терміновості (коли має конкретний дедлайн чи подію) із розташуванням у відповідний квадрант. Фокусування має бути на перших двох важливих квадрантах для регулярного заняття хобі, а інші - або скорочуються, або делегуються. Це допомагає ефективно використовувати час для хобі з поступовим досягненням результатів.

“Вибір під тиском”

Коли запити стосуються того, що інші люди хочуть зробити за саму людину. Наприклад: “Я хочу бути художником, а батьки кажуть йти в юристи”.

Інструмент: задіяти пошук компромісу - є найдієвішим засобом. Наприклад, спробувати запропонувати поєднання дизайну в юридичній сфері або юридичну освіту як базу для арт-менеджменту. Це дуже полегшує вибір та знімає тягар із плечей, який відчувають обидві сторони: і батьки, які тиснуть на свій вибір, і дитина, яка пропонуючи компромісне рішення, робить свій вибір.

“Адвокат диявола”: аргументується спочатку вибір батьків, а потім свій власний. Це  веде до чогось спільного, компромісного, але часто з урахуванням бажань обох сторін.

За типом особистісних особливостей:

раціональний/аналітичний тип

Якщо фахівець чує та розуміє, що має справу з клієнтом, для якого важливі цифри та факти, то доцільно оперувати аналізом ринку праці, іншою аналітикою та статистичними даними.

Інструменти: чудово можуть підійти профорієнтаційні тести зі звітами. Вони добре структурують, підсвічують сильні сторони та наочно показують людині, що є наразі.

творчий/емоційний тип

Коли для людини дуже важливе самовираження та певні сенси, то можна спробувати застосовувати менше тестів, а натомість додати більше візуалізації, метафор чи історій успіху.

Інструменти: “Ідеальний день/тиждень”, дошка настрою кар’єри (мудборд).

Рекомендую врахувати: яку позицію чи компетенції хоче отримати людина; поєднувати зображення та текст; оновлювати інформацію, додаючи нові ідеї.

тривожний тип

Коли людина боїться помилитися і відчуває тривогу, варто звернути увагу на нормалізацію страху, прояснення причин страху та розгляд концепції “навчання протягом життя”. Важливо пояснити, що помилятися - це нормально, це просто досвід.

Інструменти: застосування планів, коли клієнт складає не тільки один варіант А, а й план Б, В. Такий підхід сприяє самозаспокоєнню та відчуттю контролю, що значно спрощує рух далі.

Отже, профорієнтаційні запити, які здаються однотипними насправді можуть бути різними й не такими простими, як здаються на перший погляд. Вони можуть охоплювати професійні питання, сумніви, потреби, пов’язані з вибором професії, навчанням, самореалізацією, власним бачення того, яку цінність я можу нести у професійній площині тощо.

Тому фахівцям, що працюють з молодими людьми з професійних питань варто:

- досліджувати суть запиту;

- вести діалог з клієнтом, щоб роль була не вчителя, а партнера;

- розбавляти зустрічі короткими відео, успішними життєвими кейсами тощо;

- підтримувати молоду людину на її професійній стежині та не забувати про зворотній зв’язок;

- застосовувати інструменти індивідуально під людину;

- поєднувати різні підходи та компоненти в консультуванні;

- не робити за людину вибір, а показати широкий спектр можливостей.

Авторка: Інна Карпусенко сертифікований кар’єрний консультант/коуч, фахівець із профорієнтації, тренер

© Український інститут кар’єри та профорієнтації, 2026